За ніч до пекла
За ніч до пекла. В тиждень до весни
текло життя і прокидались села,
ох, як хотілось спекатись зими!
Та мить для нас навіченьки завмерла.
Швидкий трамвай розчухував сніги,
і дітлахи, не кваплячись до школи,
несли на плечах у далі борги.
Проектували долю, як ніколи.
В колисках бурмотали малюки,
матусі в кухнях клопотали вихром,
за ніч до пекла, в тиждень до весни…
Кривавим почерком, а чи незнаним шифром?
Крутив хвостом кудлатий сірий пес,
клубочком у ногах мурчала киця,
свій день сумлінно планував прогрес.
Хтось проклинав: “Бодай тобі не спиться!”
У дерев’янім тілі бігла кров,
І бруньки стартували, хто сильніший.
Усе жило, навкруг росла любов,
кохало, тішилось і не просило інших.
За ніч до пекла. В тиждень до весни.
Згадай той день. У нім радів Всевишній.
За п’ять хвилин, де не було війни.
Рік двадцять другий. Тихо спали вишні…
Reviews
There are no reviews yet.