В старій порцеляні схолонула кава
В старій порцеляні схолонула кава,
І вичахнув світ – по краплині, до дна…
О, знаджена пам’яте, будь так ласкава,
Вертайся у вчора без мене. Одна.
Вертайся у вчора, у дні розманіжені,
У вихор чуттів, у любові стозвук.
А хочеш – у далі, печаллю засніжені,
Розпечені жаром натомлених рук.
Лети понад часом стрілою звинною,
Розкриленим птахом, зорею-втомою,
Спитай, чи є завтра, і хто в тім причиною,
Дорогу спитай чи…залиш невідомою.
В старій порцеляні схолонула кава,
І вичахнув світ – по краплині, до дна…
О, знаджена пам’яте, будь так ласкава,
Посидь біля мене. Щоб вже не одна.
«В старій порцеляні схолонула кава»
Categories: Авторська поезія, Уляна Галів
Be the first to review “«В старій порцеляні схолонула кава»” Cancel reply
Reviews
There are no reviews yet.