В старій порцеляні схолонула кава

В старій порцеляні схолонула кава,

І вичахнув світ – по краплині, до дна…

О, знаджена пам’яте, будь так ласкава,

Вертайся у вчора без мене. Одна.

Вертайся у вчора, у дні розманіжені,

У вихор чуттів, у любові стозвук.

А хочеш – у далі, печаллю засніжені,

Розпечені жаром натомлених рук.

Лети понад часом стрілою звинною,

Розкриленим птахом, зорею-втомою,

Спитай, чи є завтра, і хто в тім причиною,

Дорогу спитай чи…залиш невідомою.

В старій порцеляні схолонула кава,

І вичахнув світ – по краплині, до дна…

О, знаджена пам’яте, будь так ласкава,

Посидь біля мене. Щоб вже не одна.