Осінь

Я доторкнусь до осені руками,

Вона холодна, мокра, дощова,

Колюча інколи, і сильними вітрами

Вона здуває залишки тепла!

Та все ж буває лагідна та ніжна,

Зігріта сонцем, осяйна,

На дотик тепла, наче ковдра пишна,

І зовсім не колюча , а м’яка.

А присмак у осені терпкий, медовий,

Солодкий водночас і дещо гіркий,

Нагадує каву і чай калиновий,

Трішечки кислий, бадьорий, п’янкий.

У осені свій запах неповторний,

Він поєднав у собі все:

Зів’яле листя, шум дощу мінорний,

Останні квіти і сумне есе.

Я бачу осінь різну, кольористу.

Рудоволосу дівчинку у сірому вбранні,

Прикрашеному листям золотистим,

Що так нагадує мене мені…