А вітер сивими мазками
(абецедарій)
А вітер сивими мазками
Безхмарне небо забруднив!
Воно сльозами — ними саме —
Грозу накликало, а грім
Ґрунтовно так гримить, сердито.
Де не візьмись — свій спис Зевес
Експромтом шле, несамовито
Єднає силу із небес.
Жбурляє блискавки щосили,
Знай, рад-радісінький. Стрілець
Ич, ти який! А де ж Ярило?
Із Зевсом хто піде на герць?
Їм спільну би укласти згоду
Й веселку викликать з морів.
Красу цих барв, дівочу вроду
Лишень хто бачив, зразу млів,
Миттєво в неба сльози сохли:
Намисто ж гарне, хоч куди!
Од зливи всі добряче змокли,
Проллялось відрами води.
Річки й озера повним-повні,
Ставки виходять з берегів,
Та й трави в лузі невгамовні
Увись погнались сторчголів.
Фартовий вітер дме повсюди:
Хоч тобі сонце, хоч дощить,
Цілунком створює етюди,
Чи то пейзажі, мимохіть.
Шалено цвіт в саду зриває,
Щодуху мчить із луки в ліс,
Юрбу джмелів та ос ганяє,
Як є: гульвіса із гульвіс…
Reviews
There are no reviews yet.