Ви знаєте хто я?

Ви знаєте хто я? А я – Україна!

Я та, що оспівана ще в Кобзарі!

Незламна, нескорена, вільна країна.

Про це знають всі: і дорослі й малі!

Ви знаєте хто я? А я – Україна!

Я маю ліси і квітучі поля!

Широкі степи, гори і полонини,

Багата усім українська земля!

Ви знаєте хто я? А я – рідна мати!

Поетам, письменникам і співакам,

Спортсменам, яких світ не може здолати,

І ще багатьом багатьом діточкам.

Ви знаєте хто я? А я- Україна!

Мене омивають солоні моря.

Річки напувають розлогі долини,

Купається в них і вечірня зоря.

Ви знаєте хто я? А я – Україна!

І мова у кожній оселі звучить!

А пісня від наших дідів і донині

Зліта до небес, ніби птах у блакить.

Чи знаєте хто ви? А ви – українці!

Незламний народ від дідів-козаків!

Любові у вашому серці по вінця,

Не зміниться це і за сотні років.

Ви знаєте, що саме ви – Україна!

Ви – сила, натхнення і віра моя.

В доньках бачу вірність, і гідність у сина,

Від Вашої сили здригнеться земля!

Чи знаєте, що в вас найкращії діти,

Хай в ваших оселях дзвенить їхній сміх

В любові й добрі напророчено жити.

Хай дружба і мир вас поєднує всіх.

Від серця мого нескінченні дороги,

У ваших руках, діти, доля моя..

Але повертаєтесь ви до порогу,

Бо батьківська це і священна земля!