Страх

Страх – це все думки.

Воно іде від нас із середини.

Це те що можемо змінити ми,

Лише б бажання нам і сили.

Боятися упасти – не біда,

Підводьтеся, життя єдине!

Падіння-взліт – то не журба,

То наший крок до мрії.

Боятися дощу – навіщо? І для кого?

Ці краплі змиють сум твого буття,

Й відразу, навіть після зливи як з відра

Проміння пробиватиметься.

Боятися людей? – Ви дивні.

Це ті, хто вчить нас по всяк час,

Робити помилки, знаходити слова,

Або відкрити душу як дитині.