Спинись на мить

Спинись на мить, відчувши подих вітру.

Тут небо знову змінює пейзажі.

І свіжості вдихнувши всю палітру,

У формі хмар – казкові персонажі.

Це все весна. Час сподівань і мрії.

В серцях відтінки спокою й тепла.

У цьому вирії малюються стихії –

Їх думка неосяжне осягла.

З повітря линуть аромати цвіту,

У лісі – тиша, тільки птах співа…

За вікнами туман рясного квіту

Зелену стежку дому обвива.

І в цих моментах пишеться майбутнє –

Щасливі дні та радість повсякчас.

Минуле, мабуть, дійсно незабутнє,

Але у ньому все ж не буде нас.

Тому так просто вірити у диво,

Якщо на даний час у світі сум.

В хоробрій вірі точно все можливо,

Всі цілі починаються із дум.