Ранковий ліс…

Ранковий ліс. Крізь крони вікових дерев

Промінчик сонця в темряву пірнає,

Й немов у казці все потворне і старе,

Повільно, знеохотою тікає…

І десь, далеко, перша пташка

Радіти починає дню новому,

І вже за мить почнеться казка

У виконанні лісового хору.

Блищать на сонці павутинки,

Мов діамантами росою вкриті,

І ці коштовні намистинки,

Скрізь, між деревами надіті.

Легенький вітерець гойдає сонні віти,

І все навколо поступово оживає.

Розкрили вже свої пелюстки квіти,

А ніч швиденько відступає…

Ранковий ліс так схожий на виставу,

Де акти змінюються дуже швидко –

Лише один акорд, одна октава

І оцвіте ранкова квітка…

Настане день, і інші пташки заспівають,

Росинки висохнуть і стихне вітерець,

У фарбах інших ліс тоді заграє,

Наступну казку розпочне митець…