Пам’яті Лесі Українки…

Її слова – то пісня журавлина;

Її вірші – то туга і печаль;

В її думках – квітуча Україна,

Якої не побачила, на жаль!

Її життя – то мрії і страждання,

Пекучий біль і віра в майбуття…

І доля – «без надії сподівання»

У світлий день, у чисті почуття.

Її майбутнє – вільна Україна,

Що не скорилась лютим ворогам;

І сила, що дала натхнення,

Творити серцем, вірити сльозам…

Крізь все життя пронесла біль і муку,

І кожне слово – часточка душі.

Її вірші ведуть мене за руку

І заблукати не дають в пітьмі.