Нас щирості в дитинстві

Нас щирості в дитинстві
З пелюшок мати вчила,
Теплом своїм поїла
І виростали крила.
Прощала все на світі,
До серця пригортала
І співчувала щиро,
Коли близьких втрачала.
Родинний світ широкий
Коріння вглиб пускає,
Усе напрочуд просто:
Хто любить-той прощає!
Хтось хоче миру й щастя,
У вірі й правді жити…
А інший- прагне крові,
Не вміє він любити!
Хто щирість в серці має,
Теплом той обіймає,
Родинний мир і спокій
До скону захищає!
Той вміє співчувати,
Провини всі прощати
І не віддасть нікому
Свого..,своїх-чужому!