МЕНІ НАСНИВСЯ ГАРНИЙ СОН

Мені наснився дивний гарний сон,

Що я на сцені і на скрипці граю…

Так ніжно й трепетно бере в полон,

Що я сама від неї завмираю.

Здається вже, що я лечу у рай…

Мелодією стелю я стежину…

Співзвуччя линуть, наче водограй

Несуть мене на сповідь – на вершину.

А скрипка грає й серце ожива,

Торкаюсь струн смичком я обережно.

На сцені тій – в житті моїм – жнива

Збираю я бентежно і поважно.

Що зроблено, чого іще нема!

В борні своїй всю душу викладаю.

До Бога лине сповідь лиш одна

І я із нею разом піднімаюсь.

А скрипка грає, й линуть птиці мрій,

І линуть звуки ніжні в піднебесся.

А скрипка грає і не треба слів,

Вона душі моєї – одкровення.

Співає скрипка, линуть звуки в світ

І я горю у звуках – це блаженство.

До Господа на сповідь лине звіт,

Про мою віру і моє смирення.

10.10.2019

Лісабон