Бабусина хата

Бабусин світ – це хата край села.

І я туди щороку приїжджаю.

Стежина полем знову привела

До світлого, невизнаного раю.

Родинне фото в рамочці під склом –

Напрочуд гарна на стіні картина!

Від неї віє щирістю й теплом.

Така, до болю, дорога світлина!

Коріння роду бачу я на ній,

Що    мудро вчить у горі співчувати.

Заради миру й ладу у сім’ї ,

Своїм допомагати і прощати. 

І я цей світ нестиму до кінця.

Родинна пам’ять вкотре нагадає,

Що хата та, як і колись, жива,

Тільки бабусі вже давно немає…