24 лютого

Сніг іде, закрила очі.
Уявляю я собі,
Що уже з цієї ночі
Стало тихо на землі.

Не волають знов сирени,
Не горить свіча в вікні,
Не журиться більше мама,
Що дитина на війні.

Тьма пішла, зостався ранок,
Того дня, коли прийшла
В дім до нас страшна біда,
Та сьогодні не дійшла.

Ось щаслива прокидаюсь
Й на роботу я збираюсь.
За стіною пес волає,
йому зверху хтось співає…

Щоки вітром обпікає
Й в реальність повертає.
Як шкода, що не буває,
Що минуле не зміняє.