ТЕБЕ Б ПОБАЧИТЬ

А ось і день пройшов. Підвечір

Сиджу і дивлюсь в далечінь.

Тебе побачити нарешті

Я маю тисячі причин.

Але далеко ти наразі.

І я сиджу, іде війна.

Зі мною поряд – квіти в вазі,

І чути постріли з вікна.

Ракетний свист проріже простір,

Охопить зляк людські серця.

А далі знову – справи, поспіх,

Життя пливе, не зна кінця.

І осінь пізняя, тужлива

Туманом сивим огорне,

Немов сховати б нас хотіла:

Тебе, любов моя, й мене.

Та пізно вже: горять будинки

І чути крики жертв людських.

Тебе б побачить – на хвилинку,

Допоки обстріл цей не стих.