Син-захисник

Кому прощати? Дивлюсь навкруги

І автомат тримаю наготові.

За лінією фронту – вороги!

Колись там було джерело любові.

Тепло і щирість знищені нараз!

Порожні вікна заглядають в душу.

У місто я повернусь, буде час,

І мертвий спокій піснею порушу.

Родинне щастя жило тут роки, 

Таке, напрочуд, світле і веселе.

Усе я відбудую залюбки:

Будинки і хати, міста і села.

Не буду співчувати ворогам.

На полі бою збережу країну.

Останні сили я за мир віддам

І за свою майбутню Україну!