Ніч  Персеїди

Всі погляди прикуті до небес –

Ніч Персеїди вабить зорепадом.

З дива природи ждуть усі чудес,

Людські бажання сипанулись градом.

Порив бажань також мене манив

І я лежу на сіні серед поля.

Люби мене… Люби, як не любив

Нікого більше в світі так ніколи.

Хай збуджено вирує в венах кров,

Цілуй мене безперестанно, жадно.

Я тут, з тобою, ти мене знайшов,

Бери мене, тобі лише підвладна.

Спали мене вустами аж дотла,

Стискай мене в обіймах до пів смерти.

До тебе я, здається, й не жила,

З тобою ж ладна й зараз хоч померти.

Гойдай мене чимшвидше, чимсильніш,

Втопи у пристрасті безмежної поривах,

Вмирай в мені… відроджуйся… й частіш

Доводь до сказу, забуття і зриву…