Не знаю де щастя…
Не знаю де щастя блука в висоті,
Й хмари грайливо линуть до нього.
Де вітер гуляє собі в небутті,
Й подих свободи тягне від всього,
Що було доречно в моєму житті.
Воно залишилось у глибині,
У самому центрі серця мого.
Й все віддає біллю в груді,
Коли залишаюсь на самоті.
«Не знаю де щастя…»
Categories: Авторська поезія, Оксана Лєшова
Be the first to review “«Не знаю де щастя…»” Cancel reply
Reviews
There are no reviews yet.