Не плач, мій янголе!
Не плач, мій янголе! Чекай на мене!
Не загубилась я – плекатиму весну
На перехресті, де акації шалено
Цілують неба синь і борозну.
Не ображайся – ще одну хвилину
Я постою під вишнею в саду.
Нехай думки, мов журавлі, полинуть.
До джерела вустами припаду.
Тепер пора. Візьми мене за руку.
Немає, янголе, твоєї тут вини:
Життя моє сурми подібно звуку.
Не віддавай його ти жадібній війни.
«Не плач, мій янголе!»
Categories: Авторська поезія, Любов Купцова
Be the first to review “«Не плач, мій янголе!»” Cancel reply
Reviews
There are no reviews yet.