Талановитий Світ

Конкурси, майстер-класи, освітні програми, мистецькі заходи

Ви навчили мене пробачати

 

Ви навчили мене пробачати

біль і заздрість, нещасний день.

Коли сили нема кричати

чи недуга співа пісень.

Ви навчили, що прийде завтра,

може кволе, та все ж – живе.

Дрібним кроком. Та все немарно,

що зітліло, те оживе.

Ви сказали, що буде довго

дуже боляче: “Та стерпи”.

Може, завтра тебе за рогом

стріне щастя. Іди. Іди…­­­­

Жаль, що в серці так рано рани

кровоточать із року в день.

Так, маленька, ще будуть шрами

то від втрат, то своїх ідей.

Ви навчили мене прощати

дику тугу, що віч-на-віч.

Відпускати. Себе благати…

Протриматися хоч би ніч.

Вибачати недобрим людям.

Та й недобрих, ти глянь нема…

Чи катма їх посіяв всюди?

Не рівняй по собі й сама.

Дарувати піщинки болю,

не тримати в собі “болить”.

А натомість подвійну й вволю

“Я люблю” натщесерце пить.

Ви навчили мене наджити,

коли світло в тунелі геть,

геть погасло… І гаслом правлять

ненаситні печаль і смерть…

Без оцінок, екзаменів, книжок,

а із сліз, чорних втрат, і добра,

зовсім, зовсім чужих доріжок

ви посіяли в серці крам.

Дар, який в бутіках не купити,

не протягнеш його закордон.

Диво, здатне лише проростити

із зернини любові в любов.

 

 

«Ви навчили мене пробачати»

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “«Ви навчили мене пробачати»”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі картини