Намалюй мені
Намалюй мені небо, де ясніє проміння.
Я до тебе прийду крізь далекі шляхи,
Як летить до тепла журавлеве сплетіння,
Так до тебе і я прилечу повз дахи.
Намалюй мені небо, де тумани і хмари.
Я до тебе прийду крізь дощі й буревій,
Хай навкург будуть тільки холодні кошмари,
Я для тебе здолаю екватор земний.
Намалюй мені небо, хоч яким воно буде.
Я узмозі до тебе в обійми прийти.
Кажуть, простір всесвітній ніхто не забуде,
А у мого й ім’я є. Мій всесвіт – це ти.
Намалюй мені зорі, в яких сяють очі.
Там зустрітися знову ми зможем з тобою,
Десь промолять слова «тихої ночі»,
Я все ж йтиму до тебе – до свого спокою.
Намалюй мені зорі, що падати мають.
Я до тебе із ними вмить упаду,
Десь і досі далеко скарби хтось шукає.
А у мене є ти, я до тебе прийду…
Тож і хмари і зорі й сніги із дощима –
Мені точно ніщо не завадить знайти
Синій погляд яскравий твоїми очима,
У якому збережені наші світи.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.