Надія
Надія вільним птахом майоріла,
З далеких повертаючись країв.
Гойдалася несміливо на крилах,
Летіла паралельно до вітрів.
Не маревом — лелечою юрбою,
Заздалегідь подбавши про політ,
Взяла весну в супутниці з собою,
Щоб заквітчала зморений наш світ.
Ледь не спалила біле своє пір’я,
Над згарищами в небі летючи.
Крильми гасила не одне подвір’я,
Ні вранці не спинялась, ні вночі.
Та не стомилась, більш зміцніла духом,
Коли здолала відстань немалу.
В серця вселилась справжнім відчайдухам:
«Ми — сто відсотків — виграєм війну!»
«Надія»
Категорії: Авторська поезія, Ольга Марчук
Будьте першим, хто залишив відгук “«Надія»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.