З ДІДУСЕМ ДО ЛІСУ
Іду я з дідусем до лісу.
Так вабить нас зелений ліс!
Послухаєм пташину пісню
Серед дубів, ялиць, беріз.
Тут недалеко мала хатка,
В ній добрий лісовик живе.
Колись заграв мені на згадку
Він на сопілці– лісове.
Ідемо стежкою вузькою,
Про ліс розказує дідусь,
Знаннями ділиться зі мною.
Мені цікаво, і я вчусь.
Десь їжачок сховався в глиці,
В торбинку назбирав грибів.
Десь бродять вовк, а чи лисиця,
Ще хтось страшніший з хижаків.
У лісі тиша надзвичайна!
Тут мова звірів і рослин.
Живе тут казка, і є тайна.
Дідусь у ліс, а я — за ним!
«З дідусем до лісу»
Категорії: Авторська поезія, Вікторія Бондаренко
Будьте першим, хто залишив відгук “«З дідусем до лісу»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.