Я ЙДУ ДО СВОГО ГОСПОДА СВЯТОГО

До Бога йду, розпачлива й невтішна.

Молю у Нього ради і поради…

Я знаю: я звичайна жінка грішна,

Бо хто без вад у цьому морі знади?!

В душі – добро. І зовні я красива.

І щира, й ніжна, йду я до людей…

Лиш одному, із серденьком чутливим,

Горнуся з вірністю я до грудей.

Тоді життя веселкою заграє.

Сміюсь я сонцю, з зливою я плачу.

Сумних думок пощезнуть хижі зграї.

Усім-усім образи я пробачу…

І щезне тінь тривоги в моїй долі,

З молитвою іду щораз до Бога.

І не страшні мені сердечні болі,

Бо з Господом щаслива та дорога!

16.03.2019

Лісабон