ВКЛОНЯЮСЯ ТОБІ, МІЙ БОЖИЙ СИНУ!
Живемо ми й радіємо життю,
І кожен майстер є своєї долі.
І гіркота нераз ув відчуттю́
Мої вкриває сивиною скро́ні.
А я іще в душі мале дитя,
І вірю, і надіюся на диво.
І тільки Бог лиш знає майбуття,
Підтримує мене, щоб йшла красиво.
Він завжди поруч, де б я не була…
Впаду – Він підійма з колін пестливо…
В тяжкі години піт стира з чола…
Його присутність – завжди справжнє Диво…
Завжди до Бога в щирих молитва́х.
Торую сміло я життя рути́ну…
Вже всюди дзвони б’ють, у всіх церква́х,
Вклоняюся Тобі, мій Божий Сину!
24.12.2021
Лісабон
«Вклоняюся тобі, мій божий сину!»
Категорії: Авторська поезія, Світлана Столярчук
Будьте першим, хто залишив відгук “«Вклоняюся тобі, мій божий сину!»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.