Веселка
Насунули хмари, скрізь потемніло,
Тиша настала. Десь прогриміло.
Вдарила блискавка, й ніби стріла
Небо та землю з’єднала вона.
Вітер здійнявся,знов прогриміло,
І все дощем, мов стіною накрило.
Раптом, крізь хмари, сонце з’явилось,
Природа навколо одразу змінилась.
В небі засяяла диво-веселка,
Наче у хмарах хтось грає люстерком.
Гарний, чарівний, незвичний, казковий
Між хмарами сяє міст кольоровий.
Хмари розходяться, дощик вщухає,
І наш небесний місточок зникає.
Я не сумую, бо точно вже знаю:
Після дощу буде диво. Чекаю!!!!
«Веселка»
Категорії: Авторська поезія, Єсенія Ковальова
Будьте першим, хто залишив відгук “«Веселка»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.