СМАРТФОН
Ідемо, Петрику, зі мною на майданчик,
Покопаємо ми веселий м’ячик!
А Петрик раптом, наче сів на трон,–
В руках у нього мудрагель-смартфон.
Іду до Гриця, може він захоче
Піти м’яча покопати охоче.
Але і Гриць, неначе сів на трон,–
В руках у нього мудрагель-смартфон.
Ну, що це за оказія така?
Іду я кликати Романа і Марка.
Але вони удвох побились в домі
За право посидіти у смартфоні.
І що мені тепер робити треба?
Не бавляться у м’ячик просто неба.
Хіба мені також створити трон?
Батьків попрошу: “Купите смартфон?”
«Смартфон»
Категорії: Авторська поезія, Вікторія Бондаренко
Будьте першим, хто залишив відгук “«Смартфон»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.