Поглянь — іде сніг
Поглянь — іде сніг:
Він вкриває волосся і шалик
Твій, і
Далі йде
Одягати дахи в білі шати.
Зажди! І поглянь —
Там круки на гілки посідали
Над нами
Пташки
Контрастують зі світністю хмари.
Поглянь навкруги:
Я сама тут з тобою зосталась.
Все інше
Сніги
В біле хутро своє заховали.
Іди! Не барись,
Я тебе вже тепер не впізнаю.
Близькі
Були мить,
Я лиш спомин в душі заховаю.
«Поглянь — іде сніг»
Категорії: Авторська поезія, Анастасія Малярова
Будьте першим, хто залишив відгук “«Поглянь — іде сніг»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.