Метафізика днів
Добігає кінця календар,
Вже новий на полиці чекає.
Час – нестримний правічний штукар:
Днів, даремно прожитих, немає.
Хтось пізнав щось незвичне, нове,
Хтось уперше у долю повірив,
Хтось для інших щоденно живе,
А хтось зуби нахабно ошкірив…
Кожна цифра на аркуші днів –
Неминучий, незвіданий ризик!
Той сміливець, хто вижить посмів
В сьогоденні жорстких метафізик!
«Метафізика днів»
Категорії: Авторська поезія, Тетяна Мошковська
Будьте першим, хто залишив відгук “«Метафізика днів»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.