Талановитий Світ

Конкурси, майстер-класи, освітні програми, мистецькі заходи

Країна почуттів

 

Увага! З цього моменту, в цьому місті, замість звичайних грошових купюр буде введена для розрахунків система почуттів. Кожен житель країни щомісяця отримуватиме рівну кількість позитивних почуттів, але в кінці місяця їх кількість у всіх буде різна. Це залежатиме від негативних почуттів, які віднімають позитивні почуття від тієї щомісячної кількості, які всі отримають. Слід мати на увазі, що позитивні почуття переходять від однієї людини до іншої, за їх бажанням та потребою. Таким чином, будуть люди, у яких вони збиратимуться, а також люди, у яких вони витрачатимуться.

Треба сказати, заради справедливості, що кожне негативне почуття знищує позитивне. Люди, у яких багато негативних почуттів, можуть стати зовсім без позитивних почуттів, тобто байдужими.

Спочатку всі запанікували, а магазини закрилися на ремонт. Через день відкрилися першими продуктові магазини, потім усі інші. Люди почали освоюватися, але коли відкрилися аеропорт, вокзал та автовокзал почалися проблеми.

Туристи, які приїжджали, мали при собі тільки грошову валюту, тому уряд видавав емоційний годинник, який показує лише позитивні емоції, а в банку можна було звичайні купюри обміняти на емоції. Один мільйон дорівнював тисячі емоцій. Такий курс був для туристів.

Звичайно всі почали вдавати себе за туристів, особливо багатії які враз стали бідними, бо їх гроші стали нікому не потрібними. Щоб жителі цієї країни не видавали себе за туристів, політики зробили обмін ще до польоту в країну.

Таким чином, уряд все це влаштував для того, щоб усі жителі відчували себе щасливими та мали лише позитивні емоції. Але багаті вирішили, що вони за гроші можуть собі купити все, і позитивні емоції теж. Ось вони знаходили різні варіанти, і купували, купували, купували… Та щасливими чомусь не ставали.

Вони дивилися на бідних жителів своєї країни, які, отримавши позитивні емоції, раділи та були щасливі. Оскільки бідні не могли купувати позитивні емоції, то їм приходилось економити ті, що їм видавали, тому старалися не засмучуватися, щоб негативні емоції не забирали в них позитивні. Саме тому вони були переповнені позитивними емоціями, і виглядали щасливими.

Багаті зрозуміли, що щастя не в грошах, а в душевній радості, друзях, рідних, які дарують, підтримують, обмінюються позитивними емоціями, і від цього позитиву навколо стає дедалі більше.

З того часу, багаті перестали купувати позитивні емоції. Вони, як і всі жителі, їх отримували від держави, дарували, та обмінювалися між собою.

Так всі жителі країни почуттів стали щасливими. А уряд показав іншим країнам, що щастя не продається, а здобувається через позитивні почуття, які існують за законом: «Чим більше їх роздаєш, даруєш, обмінюєш – тим більше їх стає».

«Країна почуттів»

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “«Країна почуттів»”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі картини