«Ковток весни»
Як сонце піднімається угору,
Душа моя радіє і співає.
Й життя буяє, як кохана поруч,
І серце від сп’яніння завмирає.
А як у небі яскравіють зорі,
І місяць ясний човником пливе,
Тоді кохання поглядом прозорим
На зустріч долі, мов весна іде.
Над світом ніч схилилася весняна,
Постукав вітер тихо у вікно,
В життя прийшла єдина і кохана
Ота, з якою щастя віднайшов.
«Ковток весни»
Категорії: Авторська поезія, Юрій Кархут
Будьте першим, хто залишив відгук “«Ковток весни»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.