ГРАЙ, МАЕСТРО!

Ніч причаїлась за вікном.
Ми розминулися зі сном.
А небо густо зірне
У серці світить вірне.
І ти сідаєш за рояль,
Летить мелодія у даль.
Лише твоє натхненне!
Тож грай, для мене!

Ти мій найкращий в світі друг.
Як граєш ти, то кожний звук
Я серцем відчуваю
І пташкою злітаю.
Серця забились в унісон.
Це наяву і це не сон.
Ти сокровенне чуєш,
Акордами чаруєш.

Минущі миті ті земні,
І сумно на душі мені.
А зорі ті Господні
Мені близькі сьогодні.
Бо лине музика твоя,
У неї закохалась я.
В душі – чуттів-оркестри.
Тож грай, маестро!