Духи лісу

Здавна людей супроводжували дивні істоти – Духи лісу. Люди не знали хто це, бо духи не контактували. Коли люди хотіли зрубати дерево чи кущик, Духи завжди ставали на захист зелених насаджень. Ці казкові істоти з радістю виконували свою роботу, а за це просили тільки одного – ЗБЕРЕГТИ ЛІСИ.

Вони пояснювали, що без лісів загинуть усі живі створіння та й самі люди не виживуть, все буде знищено. Багато людей розуміли це, а тому йшли допомагати духам. У кожного був свій талант: духи захищали ліс, чаклуни передбачали коли прийдуть лісоруби, а люди допомагали лісовим звірятам.

Серед наших предків було багато падких до легкої наживи. І саме вони були невдоволені, що ліс знаходиться під гідною охороною. Довгий час вони прагнули позбутися захисників, але в лісі була настільки сильна енергетика, що відступники не змогли швидко втілити свій задум. Так продовжувалося декілька віків. А потім була винайдена вогнепальна зброя. Тепер у людей-перевертнів з’явилася влада над духами. Бо коли захисник ставав якоюсь твариною, його можна було вбити. Наші предки думали, що перемога тепер у них в руках – духи втечуть і можна буде знищити ліс. Але лісові створіння не відступили. Вони захищали ліс як могли. Почалася жорстока війна. Війна за кожне деревце, за кожен кущик, за маленьку травинку, за життя мешканців лісу. Жахом було охоплене поле бою. Чути було крики тварин, птахів і зойки людей.

Пройшло дуже багато часу, поки війна утихла. Жадібні і злі люди вбили захисників. Навіть ті, хто був на боці Духів, не змогли переконати інших в помилковості дій. Тепер ліс був у їхній владі. Тварини стали беззахисні, а ліс почали нещадно вирубувати. Дикі тварини намагалися повернути все як було. Вони нападали на поселення людей, але результату не досягли.

Люди стали жорсткими. Вони і своїм нащадкам не розповідали про війну, про Духів лісу і про те як знищили майже всі ліси. Все боялися, що захисники відродяться. Пройшов час і все забулося. Люди безкорисно користувалися дарами лісу і нічого не давали навзаєм.

А чому користувались? Ми і зараз так робимо. Ми нещадно плюндруємо ліси, вбиваємо звірів і нищимо рослини, засипаємо сміттям все довкола. То чим ми теперішні кращі від наших предків? Ні ми ще гірші. Бо вони принаймні вели відкриту війну, а ми тихо продовжуємо «їхню справу».

Кажуть, що надія є. В самій мирній країні світу Духів лісу пробудить дівчина з чотирма стихіями в серці. Тож давайте збережемо ліс у належному стані і примножимо його до приходу цієї Чаклунки і відродження Захисників!