Це неможливо!

Це неможливо! Осені охра, бурштин,

Смарагди й золото – повсюди!

Проте знайшлися ненажерні люди,

Що зазіхають на сусідський тин.

Це неможливо! Осінь знов прийшла,

Коли моя душа осиротіла.

Я осені й за тебе пораділа.

Ти у думках, хоч поряд і нема.

Це неможливо! Осінь – просто мить,

Божественна краса і неповторна.

Як легко з нею змішують потворне,

Забувши, що і вік людський летить.

В житті можливе навіть неможливе:

Через пітьму до світла вперто йти,

У людяності Бога віднайти.

І вірити – це нині вкрай важливо.