Бабин Яр

Смертельний коридор,

Обрамлений мундирами,

Наповнений плачем,

І гавкотом собак…

І люди йдуть по ньому,

Наче привиди,

І сиплеться на них

Ударів палиць град!

Той коридор їх поведе у вічність,

Крізь біль, приниження,

Крізь сльози і крізь страх…

І відійдуть у небуття

Від пострілу у груди,

Усі: дорослі і старі, і діти,

І мати з немовлям тижневим на руках!

Не поховають їх, і не заплачуть

Над їх тілами із пробитими грудьми…

Залишиться могилою сумною

Той Бабин Яр –

Политий кров’ю,

І засіяний кістьми!