А очі неба пролісками стали
А очі неба пролісками стали,
Підсніжниками – хмари.
Кульбабне сонце дивиться ласкаво,
Розніжило бульвари.
Проснулись ті, що зимоньку проспали.
Сопілки, грайте! Нумо!
Птахи дуетом, тріо заспівали,
Вдаряйте хутко в бубон!
Серця затріпотіли, що мовчали
Під шаром криги, – чуйте!
Всім миром дружно зиму проводжали,
Весна йде – торжествуйте!
«А очі неба пролісками стали»
Категорії: Авторська поезія, Ольга Марчук
Будьте першим, хто залишив відгук “«А очі неба пролісками стали»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.