Бабусина хата
Бабусин світ – це хата край села.
І я туди щороку приїжджаю.
Стежина полем знову привела
До світлого, невизнаного раю.
Родинне фото в рамочці під склом –
Напрочуд гарна на стіні картина!
Від неї віє щирістю й теплом.
Така, до болю, дорога світлина!
Коріння роду бачу я на ній,
Що мудро вчить у горі співчувати.
Заради миру й ладу у сім’ї ,
Своїм допомагати і прощати.
І я цей світ нестиму до кінця.
Родинна пам’ять вкотре нагадає,
Що хата та, як і колись, жива,
Тільки бабусі вже давно немає…
«Бабусина хата»
Категорії: Авторська поезія, Наталія Коваль
Будьте першим, хто залишив відгук “«Бабусина хата»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.