Пам’яті захисників
Боролися всі за свою Україну.
Блаженні! Простори скорили земні!
І кожен казав: «Як у полі погину,
Зробіть невеличку могилку мені!»
А вже тим могилкам немає рахунку –
Устелена вся українська земля!
Надгробками щільно шикуються струнко,
І прапор на кожній тріпоче здаля.
Несила картину таку споглядати,
Де навколо всі, як один, молоді!
У кожного вдома згорьована мати,
Міг кожен себе показати в труді!
Навіки пов’язані ми із землею,
Закони у неї доволі прості:
Найбільше, що можемо, разом з душею
Побути щодня на надгробній плиті!
Ми тихо розмови ведемо з собою:
Що зараз робив би, якби був живий?
І відповідь: став би до нового бою,
Лиш крові живої для серця налий…
03.02.2023р.
«Пам’яті захисників»
Категорії: Авторська поезія, Наталія Коваль
Будьте першим, хто залишив відгук “«Пам’яті захисників»”“ Скасувати відповідь
Відгуки
Відгуків немає, поки що.