Найулюбленіший Харкове мій

Харкове, любий, до тебе звертаюсь:

Ти тримайся, ми поруч завжди.

Ми з тобою світанки стрічаєм

В час страшної, лихої біди.

Харків тихо на вухо шепоче:

Я вже втратив третину себе…

Не сумуй, повернутися хочуть

Всі, хто серцем кохає тебе.

Місто Харків, стоятимеш вічно,

Наче скеля кремезна й міцна.

Харків‘яни, незламні та вільні,

Ми навіки опора твоя.

Відповів мені Харків з усмішкою:

Я чекатиму мирного дня,

Коли тихим та сонячним ранком

Я почую: «Скінчилась війна!»

Вже не буде боїв і нальотів,

Лише теплі та радісні дні.

Сміх дитячий заповнить всі парки,

Та загояться рани мої.

Я кажу йому тихо на вушко:

Ти тримайся, ми ліки знайдем.

Ти розквітнеш та станеш ще кращим

З кожним місяцем, ні – з кожним днем.

Все, що можна, ми робимо зараз,

Неможливе, крізь сльози та біль.

Щоб завжди ти був поруч у серці,

Найулюбленіший Харкове мій!