Талановитий Світ

Конкурси, майстер-класи, освітні програми, мистецькі заходи

День Великого Весняного Полювання Констанції Басараб

оповідання

субота. 13 квітня 1432рік. Согіашора, замок князя Дракули
Сьогодні свято Великого Весняного Полювання. Його відзначають у всій
Європі. У Согіашору приїжджають купці із різних країн. На вулицях гамірно, у
повітрі зачаїлися звуки екзотичних інструментів. Адже до нас приїхали
флорентійські музики, китайські, сербські, англійські та польські торговці,
черкеські чарівники й багато цікавих людей. Мені дуже подобаються музиканти
із Флоренції… Я обожнюю італійську музику! Те, що грають ці віртуози, – це
диво із див. О, навіть мріяти приємно! Так хочу побувати у Флоренції,
послухати цю музику у виконанні славетного оркестру.
Сьогодні нам із Мірчею дали волю й чотирьох вартових. Ми робили все,
що нам заманеться. Проте, я думаю, що найбільше часу ми слухали
флорентійських музикантів. Згодом Мірчу покликав тато, й мій брат похапцем
галопом побіг до нього. Тим часом я вирішила піти до черкеського чарівника
(кажуть він передбачає долю). У чаклунському наметі яскраво палало багато
свічок у ліхтарях із червоного скла, а за столом я звернула увагу на сивого
чоловіка в синьо-фіолетовому вбранні…
Те, що я почула далі, не дає мені спокою…
– Ваше Величносте, панно Констанціє, – промовив сивий чоловік, – щоб Ви
повірили в те, що я кажу правду, дозвольте мені сказати про Вас те, що знає
тільки Ваша сім’я?
– Прошу, – не замислюючись, дозволила я.
– Чи правда те, що коли Ви народилися, – продовжував він, – служниця
ненавмисно випустила Вас із рук, внаслідок чого стався перелом обидвох ніг?
Це була правда… Але ніхто, окрім близьких, даного факту з мого життя не
знав. Цей черкес справді чарівник. Сивий чоловік продовжував:
– Розкажу Вам ось що, чаклун зазирнув у чарівну кулю, і промовив:
– Бачу Вас заміжньою, точніше сказати, Ви вийдете заміж двічі. Ваш
некоханий перший чоловік і дитина помруть. Пізніше, на Вас чекає подорож у

місто великих майстрів. Бачу, як Ви в’їжджаєте в місто, навкруги буяє весна,
Ви у яскравому сяйві. Від нього видно багато факелів: два – здалеку, а коли Ви
наближаєтеся стежкою до палацу, то загоряються ще три факели – два бронзові
й один золотий. Проте бачу й тінь, що підходить до Вас, факели згасають і
згодом взагалі зникають. На їх місці з’являються інші два золоті факели. Вони
горять діамантовим вогнем, на одному бачу червоного лева. Як тільки ці
факели починають горіти, то спалахують ще сім факелів. Перший з семи
діамантовий, а в останнього сьомого факела – замість вогняного язика видно
вогняний хрест…
Навколо кружляють темні хмари. Торкнувшись червоного лева, темрява
загоряється, – закінчив чарівник.
– Ваша Величносте, висновки маєте зробити самі, – згодом додав
чарівник.
Я подякувала старцю-черкесу, залишила золоту монету й вийшла з намету. Моя
родина саме збиралася додому.
Усю дорогу надокучали думки. Не вчулася, як задрімала… Уві сні я йшла
по золотій стежці…

Оповідання про констанцію

Автор: Кухта Анастасія

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Оповідання про констанцію”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі картини